Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 294 Криворізької міської ради

 





Сторінка дефектолога

 

ЗАЇКАННЯ ВАДА РОЗВИТКУ НЕ ЗАВАДА

 

ПОРАДИ ДЛЯ  БАТЬКІВ:

 

  • якщо ви помітили ознаки заїкування у дитини, необхідно звернутися до таких фахівців: невролога, логопеда, дефектолога, психолога;
  • створіть в родині спокійну, доброзичливу атмосферу взаємної поваги та любові;
  • організуйте правильний режим роботи та відпочинку;
  • уникайте надто емоційних та фізичних навантажень (сварки близьких людей, заняття спортом та інше);
  • слідкуйте за мовним диханням, щоб дитина вимовляла фразу на видиху і до кінця;
  • при сильних судомах голосового апарату - розмовляйте з дитиною пошепки;
  • використовуйте елементи музикотерапії (співи улюблених мелодій);
  • обмежуйте перегляд телепередач та заняття за комп’ютером;
  • будьте активними учасниками корекційного процесу;
  • не сприймайте заїкання як основну причину життєвих труднощів;
  • під час лікування будьте активними, терплячими, тільки плідна робота з урахуванням рекомендацій фахівця приведе до правильного мовлення;
  • суворо виконуйте всі інструкції та поради фахівців.

 

Пам’ятайте: що не одна вада по звуковикові не зникає сама по собі, обов’язково потрібна допомога логопеда – дефектолога.

Пам’ятайте: мовлення – це основа людського розуму, завдяки якому ваша дитина стане впевненою, розумною та успішною!

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ ОБМЕЖЕННЯ МОВЛЕННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАЇКАННЯМ

 

«Яким би довгим не був шлях, він завжди починається із першого кроку».  Східна мудрість. 

 

Заїкання – найпоширеніша вада мовлення, що виявляється в розладі координації мовлення – рухових актів. Прагнення дітей із заїканням висловити власну думки звичайно вступає в конфлікт із мовленнєвими можливостями. Як правило, під час спілкування в таких дітей природне мовлення супроводжується багаторазовими судомами мовленнєвого й дихального апаратів, виникає сильне нервове та м’язове напруження, яке діти не можуть подолати самостійно. Діти, що заїкаються, замикаються у собі, у них виникає логофобія.

Практика усунення заїкання підтвердила, що починати виправляти мовлення краще за все із організації щадливого мовленнєвого режиму. Щадливий мовленнєвий режим включає обмеження мовного спілкування: режим відносного мовчання та шепітне мовлення.

Режим відносного мовчання дає можливості зняти надмірну збудливість, напруження м’язів мовного апарату, створити умови для усунення неправильного, прискореного мовлення, а також підґрунтя для підготовки нервової системи дитини до набуття правильної мовленнєвої навички, навички формування плавного промовляння.

Режим мовчання рекомендують проводити протягом 10-14 днів. Дитині потрібно доступно пояснити необхідність мовчання, знаходить умовні сигнали, за якими діти виконують вимоги дорослих, забезпечити достатню кількість різноманітних безмовних ігор, продумати проведення прогулянок в період мовчання. У період відносного мовчання необхідно організувати такі ігри, щоб діти якомога менше говорили, а більше слухали правильне мовлення дорослих. Під час гри слід зацікавити дитину необхідністю помовчати. Перед початком гри потрібно розповісти про її зміст і цілі, пояснити, що головна умова – мовчання. Мовчки можна малювати, вирізати, вишивати, робити аплікації.

Ігрові ситуації в період відносного мовчання.

Гра «Чарівна паличка».

Умови гри подають як казку. В одному чарівному місті жила Фея. Чарівною паличкою вона робила справжні дива. Фея дуже любила тишу, тому в її місті ніхто не розмовляв, автомобілі рухалися без сигналів. Ось і ми будемо грати мовчки.

Дітям пропонують оформити стенд «Стрічка мого життя, або Мій родовід», зробити альбоми за інтересами, у які діти збирають і наклеюють обгортки від цукерок, малюнки із зображенням квітів, автомобілів, іграшок, тварин, а також альбом «Що таке добре, а що таке погано». Щоб заохотити, дитині можна присвоїти звання «Помічник Феї» або нагородити «Чарівною паличкою». Дозволити дітям якесь «мале диво», наприклад, пускання мильних бульбашок).

Гра «Вирвемо ріпку».

За допомогою міміки й жестів слід поставити казку «Ріпка» (без слів), тільки звучить музика.

Ігри ситуації для дотримання мовчання під час прогулянки.

Гра «У кого такий самий лист?» або «Стань біля дерева».

Дітей просять зібрати різні листки.

- Сашко, ти збери листя клена.

- Катрусю, ти візьми листя берези.

А в мене будуть листочки всіх дерев. Я буду показувати лист, а ви повинні швидко зрозуміти, а кого такі самі листочки. І визначити, біля якого дерева потрібно стати.

Діти грають, а педагог стежить за дотриманням режиму обмеження мовлення та за правильним виконанням завдання. При цьому педагог дає зразок, як правильно промовляти.

Лексико-граматичні ігри для підтримання відносного мовчання.

Гра «Малюємо казку Колобок».

Обладнання: папір, олівці.

Педагог розповідає казку «Колобок», діти підбирають і розкладають відповідні малюнки. Після цього, діти повинні намалювати одного з персонажів казки (за бажанням). Коли робота завершена, малюнки виставляють на мольберт. Кожна дитина повинна відповісти на питання, підібравши й показавши малюнок: від кого втік колобок?

Гра «Професії»

Педагог пропонує показати рухи людей різних професій: лікаря, машиніста, продавця, швачки та інших.

Вправа «Покажи, що відчуваєш».

Через жести й міміку необхідно показати емоції, які дитина відчуває, коли побачить, що:

- щеня пошкодило собі лапку;

- сильний б’є слабкого;

- назустріч біжить великий пес;

- у спекотний день можна скупатися у річці.

Робота з дитиною має бути динамічною, емоційно приємною, невтомною та різноманітною. А це об’єктивно підштовхує до пошуку як традиційних, так і нетрадиційних ігрових прийомів у корекційній роботі з дітьми.

Вправи з кулькою й ложками прості та не потребують спеціальних навичок. Їх може виконувати не тільки педагог, але і батьки. Кулька обов’язково повинна бути індивідуальною, а після кожного заняття її потрібно промивати теплою водою з милом.

Вправи, що вдосконалюють артикуляційну моторику.

Ці нетрадиційні вправи носять ігровий характер і викликають позитивні емоції в дітей.

Вправа з кулькою.

Діаметр кульки – 2-3 см., довжина мотузки – 60 см., мотузка протягнута крізь отвір у кульці та зав’язана на вузол.

1. Рухати кульку по горизонтально натягнутій на пальцях обох рук мотузці язиком то праворуч, то ліворуч.

2. Рухати кульку по вертикально натягнутій мотузці вгору (вниз кулька падає сама).

3. Штовхання язиком кульку вгору-вниз, мотузка натягнута горизонтально.

4. Язик «чашечка»; завдання – впіймати кульку в «чашечку».

5. Ловити кульку губами, із силою виштовхувати.

6. Спіймати кульку губами. Зімкнути, наскільки це можливо, губи й показати кульку від щоки до щоки.

Вправи з двома кульками:

Діаметри кульки до 1,5 см.

1. Рухами по черзі кульки праворуч – ліворуч по горизонтально натягнутій руками мотузці.

2. Мотузка натягнута горизонтально. Кульки штовхати по черзі  вгору – вниз.

3. Мотузка натягнута вертикально. Швидко підштовхувати нижню кульку вгору.

4. Ловити обидві кульки в «чашечку».

5. Спіймати кульки губами й розшатувати їх у роті так, щоб один опинився за правою щокою, а другий – за лівою. Напружуючи щоки, штовхати кульки.

 

ЗАГАДКИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

 

Загадка – народний твір, який з’явився ще задовго до того, як люди навчилися читати й писати. У наш час загадки – це один із видів розваг, проте вони мають серйозний підтекст. Загадки – це дуже корисна вправа для дитячого розуму.

Загадки (звук [с])

 

1. Дві сестрички, дві близнючки, скорі на бігу.

    Хто їх має, той сідає, їде по снігу. (Сані)


2. Купили кругленьке,

   Думали — новеньке,

   А воно усе в дірках.

   Труситься в моїх руках. (Сито)

 

3. Маленький, кривенький,

   Та ще й чубатенький,

   А як прийде літо.

   То дуже важненький. (Серп)

 

4. Уночі гуляє, а вдень спочиває.

   Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

 

5. На своїх мовчить,

    На чужих гарчить.

    Хто до господаря йде.

    Знати дає. (Собака)

 

6. На городі в нас росте

   Сонце ясне, золоте.

   Жовте око, жовті вії.

   Та чомусь воно... не гріє. (Соняшник)    


7.  В небі я тружуся.

     Знає мене кожен,
     Я на всіх дивлюся.
     На мене ж не можна. (Сонце)

 

Вчитель-дефектолог Герасимова Алла Юріївна